благословення

Батькове й матірне благословення зо дна моря витягає.

Благословення родичів додає дітям завзяття побороти усі перешкоди.

Благослови, владико, дерти з бідного лико.

Коли і церковні достойники мовчать, як народ кривдять.

Будь здорова як риба, гожа як вода, весела як весна, робуча як бджола, а багата як земля свята.

Так батьки благословлять дочку до шлюбу.

Поблагословив одним струпом на цілу голову.

Побажав усього лиха, усього безголов'я. Прокляв.

Так поблагословив, що аж синці поробив.

Побив дуже.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословення — благослове́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. благословення — див. благословіння Словник церковно-обрядової термінології
  3. благословення — -я, с., заст. 1》 Дія за знач. благословляти, благословити 1), 2). 2》 Згода, дозвіл, схвалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благословення — БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, рідко БЛАГОСЛОВІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2. Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Диякон, а з ним усі .. Словник української мови у 20 томах
  5. благословення — Благословенство, благословіння Словник синонімів Вусика
  6. благословення — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. Словник синонімів української мови
  7. благословення — Благослове́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. благословення — БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2. Диякон, а з ним усі.. підходять під благословення до єпископа (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах