1. Словник української мови в 11 томах

благословення

БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, я, с., заст.

1. Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2.

Диякон, а з ним усі.. підходять під благословення до єпископа (Л. Укр., II, 1951, 411);

Все старе, що примовлялося батьками й дідами до благословення, тепер неначе до пуття не йшло (Смолич, Мир.., 1958, 55);

Знав лиш в материнському цілунку Я одне благословення в бій (Шпорта, Вибр., 1958, 290).

2. Згода, дозвіл, схвалення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословення — благослове́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. благословення — див. благословіння Словник церковно-обрядової термінології
  3. благословення — -я, с., заст. 1》 Дія за знач. благословляти, благословити 1), 2). 2》 Згода, дозвіл, схвалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благословення — БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, рідко БЛАГОСЛОВІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2. Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Диякон, а з ним усі .. Словник української мови у 20 томах
  5. благословення — Батькове й матірне благословення зо дна моря витягає. Благословення родичів додає дітям завзяття побороти усі перешкоди. Благослови, владико, дерти з бідного лико. Коли і церковні достойники мовчать, як народ кривдять. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. благословення — Благословенство, благословіння Словник синонімів Вусика
  7. благословення — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. Словник синонімів української мови
  8. благословення — Благослове́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)