1. Словник української мови в 11 томах

благословенний

БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е.

1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до благослови́ти 1.

Чудовий, богом благословенний і богом забутий край! (Н.-Лев., І, 1956, 463);

*Образно. Рушають визволителі в колоні. Благословенні громом канонад (Дор., Єдність, 1950, 52).

2. прикм., заст. Багатий, щедрий, життєдайний.

— Пшениця посходила, значиться, місце благословенне… (Н.-Лев., І, 1956, 125);

— Землиця благословенна, навіть найбідніший може жити (Фр., III, 1950, 201);

Просив [голова колгоспу] до себе в гості в благословенний, чудесний край (Цюпа, Назустріч.., 1958, 385).

3. прикм., заст. Щасливий, радісний.

Мир став на порозі!..Невже справді настане день, світлий і чистий, без пожарів, без канонад, без крові та вбивств? О, як хотілося кожному дожити до того благословенного дня (Гончар, III, 1959, 388);

— Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцям відкриває шлях у безсмертя (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 194).

4. прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний.

[Чоловік:] Благословенне слово, що гартує! (Л. Укр., II, 1951, 151);

Як світоч правди світової, Благословенна ти [Комуністична партія] в віках! (Рильський, Сад.., 1955, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословенний — благосло́венний 1 дієприкметник від: благословити благослове́нний 2 прикметник багатий, щедрий, життєдайний: щасливий; гідний слави, прославлений — уроч. Орфографічний словник української мови
  2. благословенний — (край) багатий, Щедрий, живодайний, благодатний; (день) щасливий, радісний. Словник синонімів Караванського
  3. благословенний — [благословеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. благословенний — -а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до благословити 1). 2》 прикм., заст. Багатий, щедрий, життєдайний. 3》 прикм., заст. Щасливий, радісний. 4》 прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. благословенний — БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до благослови́ти 1. Чудовий, Богом благословенний і Богом забутий край! (І. Нечуй-Левицький); – Тепер всяка праця брудна, – додала бабуся Одарка, – бо праця тепер не благословенна Богом (В. Підмогильний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. благословенний — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  7. благословенний — БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Словник синонімів української мови
  8. благословенний — Благослове́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. благословенний — Благословенний, -а, -е Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155. Словник української мови Грінченка