благословенний

БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до благослови́ти 1.

Чудовий, Богом благословенний і Богом забутий край! (І. Нечуй-Левицький);

– Тепер всяка праця брудна, – додала бабуся Одарка, – бо праця тепер не благословенна Богом (В. Підмогильний);

* Образно. Рушають визволителі в колоні. Благословенні громом канонад (П. Дорошко).

2. прикм. Багатий, щедрий, життєдайний.

– Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Нечуй-Левицький);

– Землиця благословенна, навіть найбідніший може жити (І. Франко);

Вони йшли.., занурюючи босі ноги в гарячий пісок до болю рідної, прекрасної, благословенної землі (І. Багряний);

Народився Григорій Кочур на благословенній Довженковій Чернігівщині (із журн.).

3. прикм. Щасливий, радісний.

Мир став на порозі! .. Невже справді настане день, світлий і чистий, без пожарів, без канонад, без крові та вбивств? О, як хотілося кожному дожити до того благословенного дня (О. Гончар);

І я не знаю, що ми відчували, Що думали в благословенний день (М. Вінграновський).

4. прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний.

[Чоловік:] Благословенне слово, що гартує! (Леся Українка);

Роєм птиць благословенна свінула Софія (В. Стус);

Ти удостоїв нас бути відблиском .. отця твойого – могутнього, грізного, благословенного (І. Драч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословенний — благосло́венний 1 дієприкметник від: благословити благослове́нний 2 прикметник багатий, щедрий, життєдайний: щасливий; гідний слави, прославлений — уроч. Орфографічний словник української мови
  2. благословенний — (край) багатий, Щедрий, живодайний, благодатний; (день) щасливий, радісний. Словник синонімів Караванського
  3. благословенний — [благословеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. благословенний — -а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до благословити 1). 2》 прикм., заст. Багатий, щедрий, життєдайний. 3》 прикм., заст. Щасливий, радісний. 4》 прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. благословенний — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  6. благословенний — БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Словник синонімів української мови
  7. благословенний — Благослове́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. благословенний — БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до благослови́ти 1. Чудовий, богом благословенний і богом забутий край! (Н.-Лев., І, 1956, 463); *Образно. Рушають визволителі в колоні. Благословенні громом канонад (Дор., Єдність, 1950, 52). 2. прикм. Словник української мови в 11 томах
  9. благословенний — Благословенний, -а, -е Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155. Словник української мови Грінченка