1. Словник синонімів української мови

благословенний

БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Нечуй-Левицький); Росте. Все росте. Синім благосним шатром розпростерлося небо, в спокійнім спочиванню лежать гори, зеленями укриті (Г. Хоткевич). — Пор. 2. щасли́вий.

ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн., БЛАГОСЛОВЕ́Н книжн., ЩА́СНИЙ розм., ПОГО́ЖИЙ рідко. Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); — Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на таку юність незатьмарену — і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); — Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. — То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). — Пор. 2. безтурбо́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословенний — благосло́венний 1 дієприкметник від: благословити благослове́нний 2 прикметник багатий, щедрий, життєдайний: щасливий; гідний слави, прославлений — уроч. Орфографічний словник української мови
  2. благословенний — (край) багатий, Щедрий, живодайний, благодатний; (день) щасливий, радісний. Словник синонімів Караванського
  3. благословенний — [благословеин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. благословенний — -а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до благословити 1). 2》 прикм., заст. Багатий, щедрий, життєдайний. 3》 прикм., заст. Щасливий, радісний. 4》 прикм., уроч. Гідний слави; прославлений, славний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. благословенний — БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до благослови́ти 1. Чудовий, Богом благословенний і Богом забутий край! (І. Нечуй-Левицький); – Тепер всяка праця брудна, – додала бабуся Одарка, – бо праця тепер не благословенна Богом (В. Підмогильний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. благословенний — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  7. благословенний — Благослове́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. благословенний — БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до благослови́ти 1. Чудовий, богом благословенний і богом забутий край! (Н.-Лев., І, 1956, 463); *Образно. Рушають визволителі в колоні. Благословенні громом канонад (Дор., Єдність, 1950, 52). 2. прикм. Словник української мови в 11 томах
  9. благословенний — Благословенний, -а, -е Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155. Словник української мови Грінченка