благословен

ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн., БЛАГОСЛОВЕ́Н книжн., ЩА́СНИЙ розм., ПОГО́ЖИЙ рідко. Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); — Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на таку юність незатьмарену — і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); — Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. — То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). — Пор. 2. безтурбо́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословен — благослове́н прислівник незмінювана словникова одиниця у значенні присудкового слова Орфографічний словник української мови
  2. благословен — у знач. присудк. сл., заст. Те саме, що благословенний 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благословен — БЛАГОСЛОВЕ́Н, пред., поет. Те саме, що благослове́нний 3, 4. І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею (М. Коцюбинський); Благословен, хто може не спішить, доки хода і воля не змужніла (М. Словник української мови у 20 томах
  4. благословен — БЛАГОСЛОВЕ́Н, у знач. присудк. сл., заст. Те саме, що благослове́нний 3, 4. І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею (Коцюб., II, 1955, 232); Благословен той день і час. Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами (Рильський, І, 1956, 256). Словник української мови в 11 томах