1. Приповідки або українсько-народня філософія

боргувати

Без боргу, нема торгу.

Бідні люди примушені купувати на кредит.

Борг умер, а зачекай не жиє, хто не має грошей, хай не п'є.

Говорять купці тим, що утратили кредит.

За боргований хліб тяжко платити.

За хліб, що уже минувся, не радо хочеться платити, бо нового треба.

Роздав — помер, тому вже не боргують тепер.

Відмова кредиту чи чого іншого.

Хто боргує, той грошей не має.

Бідні люди не мають грошей, тому шукають кредиту.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боргувати — боргува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. боргувати — -ую, -уєш, недок. 1》 кому. Давати в борг. 2》 у кого. Позичати, брати в борг. 3》 перен. Бути винним або зобов'язаним кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боргувати — БОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кому. Давати в борг. Як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити (Номис); Грек розвозив сіль по прибережних кримських селах раз на рік і звичайно боргував (М. Коцюбинський). 2. у кого. Словник української мови у 20 томах
  4. боргувати — ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯ розм., БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ЗАЗИЧА́ТИ діал. — Док.: пози́чити, поборгува́ти розм. узяти (взя́ти), припози́чити розм. перехопи́ти, зази́чити. Словник синонімів української мови
  5. боргувати — Боргува́ти, -гу́ю, -гу́єш; -гу́й, -гу́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боргувати — БОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кому. Давати в борг. Грек розвозив сіль по прибережних кримських селах раз на рік і звичайно боргував (Коцюб., І, 1955, 393). 2. у кого. Позичати, брати в борг. 3. перен. Бути винним або зобов’язаним кому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. боргувати — Боргувати, -гую, -єш гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. ІІІ. 575. Словник української мови Грінченка