1. Приповідки або українсько-народня філософія

брести

Бреду горем, мов тим морем.

Живе в злиднях і не бачить кінця своїм нещастям.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брести — (іти по воді) брьохати, чалапати; (повільно а. важко йти взагалі) бродити, розм.: волоктися, волочитися, лізти, плестися, плентатися, повзти, тьопати, (зі вказівкою на певні звуки) чапати, чалапати, чалапкати, чвалати. Словник синонімів Полюги
  2. брести — брести́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. брести — (повільно) тягтися, волоктися, ПЛЕНТАТИСЯ; (по воді, грязюці) брьохати(ся); (через річку) перебрідати, переходити <�вбрід>; п!. БРОДИТИ. Словник синонімів Караванського
  4. брести — [бреисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. бр'іў, бреила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. брести — бреду, бредеш; мин. ч. брів, брела, брело; мн. брели; наказ. сп. бреди; недок. 1》 Повільно йти. 2》 через що і діал. що. Переходити вбрід, перебродити (річку, струмок, болото і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. брести — 1. див. шествувати 2. це в брід Словник чужослів Павло Штепа
  7. брести — БРЕСТИ́, бреду́, бреде́ш; мин. ч. брів, брела́, брело́, мн. брели́; недок. 1. Повільно йти. – Відкіль бредеш ти, голово лиха? – Лисиця так мовля Ослові (Л. Глібов); Вулиці знову прокидаються, і тоді бреде бульваром похила постать старого газетяра (М. Словник української мови у 20 томах
  8. брести — див. іти Словник синонімів Вусика
  9. брести — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. брести — Брести́, бреду́, бреде́ш; брів, брела́; брі́вши; бреди́, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. брести — БРЕСТИ́, бреду́, бреде́ш; мин. ч. брів, брела́, ло́, мн. брели́; наказ, сп. бреди́; недок. 1. Повільно йти. — Відкіль бредеш ти, голово лиха? — Лисиця так мовля Ослові (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. брести — Брести, -бреду, -деш гл. 1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29. Словник української мови Грінченка