брехати

А ви часом не з Брехнівки.

Жартують з людини, словам якої не дуже довіряють.

Брехати, то не пальцем махати, але й назад не вертати.

Брехливе слово не вернеш назад.

Брехливий чоловік, як вугіль, хоч не спалить, то очернить.

Брехун, хоч і не зробить великої шкоди, але все ж обмовить людину.

Брехливу собаку далеко чути.

Брехуна знають всюди.

Брехня і приятеля робить ворогом.

З брехуном ніхто не хоче товаришувати.

Бреше і оком не моргне.

Бреше людям прямо в очі.

Бреше, як шовком чеше.

Так впевнено обманює, ніби правду говорить.

Бреши та міру май.

Бреши та міру знай.

Говорять брехунові, коли він занадто багато обманює.

З брехні люди не мруть, та вже їм більш віри не ймуть.

Від брехні не вмирають, але втрачають довір'я у людей.

Ніхто так часто не впевнює про свою правду, як брехун.

Брехун постійно підкреслює, що він говорить правду.

Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.

Лихий чоловік намагається обмовити чесного, який робить людям добро.

Тому не бреши, в кого хліб їси.

Не обманюй того, хто утримує тебеу бо він може перестати це робити.

Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

Люди не люблять правди і часто кривдять тих, хто її відстоює.

Як маєш брехати, то краще мовчати.

Порада брехунам.

Брехали твого батька сини, та й ти з ними.

Твоя родина, то самі брехуни, та й ти не ліпший.

Брехати, то не ціпом махати.

Добре брехати, щоб не пізнали, то тяжче, як фізично працювати. Молотити ціпом, то тяжка фізична робота.

Брехливу собаку дальше чути.

Брехуна знають всюди.

Брехнею і під столом не вибрешешся.

Давно за кару веліли пани, брехунам, лізти під стіл та відкликати брехню.

Брехнею світ перейдеш, та назад не вернешся.

Здурити людей можеш лиш раз, бо другий раз не дадуть віри.

Брехня тільки доти стоїть, поки правда не прийде.

Брехунові доти вірять, поки не переконаються, що він бреше.

Брехунові не вірять, хоч і правду каже.

Кого раз зловили на брехні, тому уже не вірять, хоч і правду каже.

Брехуна скоріш мож зловити, як каліку.

Брехню скоро мож пізнати.

Брехун — гірше злодія.

Від злодія можеш остерегтися, а від брехуна ні.

Брехня, мов куля зо снігу, що дальше котиться, то більша стає.

Брехня, переходячи з уст до уст, стає усе більшою, бо кожен додасть щось від себе.

Бреше, як календар.

Давно заохочувано публику купувати календар тим, що в календарі були предсказання погоди, які не були вірні.

Бреше, як собака.

Згірдливо брехунові. Собака, яка гавкає, то не все хтось іде до хати.

Брешіть, брешіть, а решту на завтра лишіть.

Студіюючи Св. Письмо, починають від першої книги Мойсея, від першого стиха, від перших слів “на початку”, що в гебрейській мові звучить: “Бершіт.” З того й богослови зробили приповідку.

Брешіть куме, та міру майте.

Осторога брехунові.

Добра й брехня, та не що дня.

Добре слухати і байки, та на все є свій час.

З брехні люди не мруть, тільки їм більше віри не дають.

Брехня не приносить смерти, але утрату довіря.

Мій тато не брехав, та й мені не казав.

Відповідь чесного чоловіка на слово брешеш.

Маєш брехати, ліпше німим стати.

Теорія строгих моралістів.

Брехня лиш раз їсть калач.

Брехуна лиш раз гостять, бо як пізнають брехню, то й у хату не пускають.

Нема кістки у язиці, мож брехати і владиці.

Брехати, чи правду говорити вільно всякому.

Нема правди у Максима, бреше як собака, ще й кліпає очима.

Про чоловіка, що бреше, і з нервовости кліпає очима, щоб не полапали на брехні.

Оббрехали мене вороги, від ніг до голови.

Оклеветали погано, ніби болотом помазали.

Плете, що слина на язик нанесе.

Про брехуна, що навіть зо словами не числиться і сам собі противорічить.

Покажи мені брехуна, а я покажу тобі злодія.

Хто під впливом брехні дістав які річи, то так мов би украв. Брехня є ознакою підлого характеру, а це дорога до крадіжи.

Собака бреше, а вітер несе.

Собаки голос вітер несе, чи йде хто до хати, чи ні. Люди розносять брехню так скоро, як вітер.

Собаці вільно і на Бога брехати.

Брехунам вільно і чесних людей обмовляти.

Старому брехати, а багатому красти іде як із масти.

Старим людям радо віримо, а багатих не підозріваємо в крадіжи.

Так йому любо збрехати, якби меду полизати.

Є люди, яким брехня є насолодою їхнього життя.

То якийсь не збрехав, але правду сказав.

Люди думали, що то була брехня, а з годом переконались, що то правда була.

Хай буде й лож, коли правди слухати не мож.

Як люди не хотять слухати правди, то я мушу брехати.

Хто збреше, той понесе, а хто правду повість, той і непопоїсть.

Брехун підступом використовує легковірних людей, а правди люде не хотять слухати, тому й не нагодують голодного.

Хто побреше, той на плечах понесе, а хто правду скаже, той без вечері ляже.

Брехун підступом використовує легковірних людей, а правди люде не хотять слухати, тому й не нагодують голодного.

Хто правдою жиє, тому дихати не дає.

Хто стає в обороні правди, того переслідують та кривдять.

Хто уміє красти, той уміє і брехоньку скласти.

Злодії уміють тоже добре брехати, бо пробують оправдатися.

Що дихне, то брехне.

Про чоловіка, що ніколи правди не каже.

Я застарий брехати, мене не вчила моя мати.

Оправдувався чоловік, якого посуджено о брехню.

Якби не збрехав, то би язик кілком став.

Про людей, яким тяжко жити, щоб не збрехати.

Як-же Гандзю не кохати, як вона уміє брехати.

До певної міри, нарід любить одиниць, що уміють сказати добрий дотеп, або берхню. Їм раді в товаристві, та до певної міри й шанують їх.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брехати — (казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріхувати// говорити неправду, брехню точити, дзвін великий лити. Словник синонімів Полюги
  2. брехати — бреха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. брехати — (трохи) побріхувати, прибріхувати; обр. лити <�відливати> кулі, підпускати москаля, возити попа в решеті; (на кого) оббріхувати <�обмовляти> кого; (- пса) гавкати. Словник синонімів Караванського
  4. брехати — [бреихатие] -еишу, -ешеиш; нак. -еиши, -еиш'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. брехати — брешу, брешеш, недок., розм. 1》 Казати неправду. 2》 Гавкати (про собак). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. брехати — БРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш; наказ. сп. бреши́; недок., розм. 1. Говорити неправду. Брешеш, дівчино, неправда твоя (П. Чубинський); Чіпка мовчав .. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше? (Панас Мирний); Федько витирає сльози... Словник української мови у 20 томах
  7. брехати — бреха́ти: ◊ бреха́ти як з кни́жки безсоромно обманювати (ст): Брехав як із книжки мій неоціненний пан інструктор, а при цьому дуже ясно дивився мені в очі, щоб я його часом не всипав (Керницький) ◊ бре́ше, аж йому з-під носа ся ку́рить про того... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. брехати — син. баки забивати, баланду запускати (ганяти), гнати (арапа, бодягу, платівку, фуфло), біса гнати, бузити, вісьмерити, грузити, заливати, крутити динамо, лапшати, ліпити горбатого, розводити, травити. Словник жарґонної лексики української мови
  9. брехати — див. гавкати; обманювати Словник синонімів Вусика
  10. брехати — БРЕХА́ТИ кому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИ перев. без додатка і кого (як пом'якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИ фам. (вигадуючи щось). — Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́ти розм. Словник синонімів української мови
  11. брехати — Бреха́ти, брешу́, бре́шеш, бре́шуть, бреши́, бреші́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. брехати — БРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, недок., розм. 1. Говорити неправду. Бреше, як піп у церкві (Укр.. присл.., 1955, 24); Брешеш, дівчино, неправда твоя (Чуб., V, 1874, 81); Чіпка мовчав.. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше?.. Словник української мови в 11 томах
  13. брехати — Брехати, -шу, -шеш гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. Словник української мови Грінченка