втонути

Бився, бився, а на середині втопився.

Коли хто покидає недокінчене діло.

Волю втонути, як за нелюбом бути.

Рішучість дівчини, що силували віддаватися.

Втонув, лиш рукою махнув.

Про чоловіка, що втонув без причини.

Хай бувби його чорт на глибоке не носив, то бувби не втонув.

Потерпів через свою необережність.

Хто втонув, той уже не буде висіти.

Про лихого чоловіка, що втонув, а йому давно належалася кара смерти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втонути — втону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втонути — див. втопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втонути — ВТОНУ́ТИ див. втопа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. втонути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
  5. втонути — ВТОНУ́ТИ див. втопа́ти. Словник української мови в 11 томах