1. Приповідки або українсько-народня філософія

граб

І граб, і дуб від малої сокири паде.

І великі перешкоди переборюють малою силою.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граб — граб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. граб — -а, ч. Листяне дерево або кущ родини березових із гладенькою сірою корою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. граб — ГРАБ, а, ч. Листяне дерево або кущ родини березових із гладенькою сірою корою. Внизу над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (І. Нечуй-Левицький); Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. граб — Поширене у пн. півкулі дерево або кущ родини березових; 26 видів; росте в листяних, рідше мішаних лісах; декоративні види вирощують у парках; в Україні поширений г. звичайний — дерево вис. Універсальний словник-енциклопедія
  5. граб — Граб, -ба (одного) і -бу (матеріялу); граби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. граб — ГРАБ, а, ч. Листяне дерево або кущ родини березових з гладенькою сірою корою. Внизу над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (Н.-Лев., II, 1956, 415); На Кримських і Карпатських горах ростуть дуб, ясен, граб, смерека, липа (Цюпа, Україна.., 1960, 87). Словник української мови в 11 томах
  7. граб — Граб, -ба м. Дерево: грабъ, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. ум. грабок, грабочок. Чуб. V. 1156. Словник української мови Грінченка