гуцул

Гуцульська слава дуже кривава.

Протягом багатьох століть гуцули боролися за свою свободу. У XVІ-XVIII століттях на Гуцульщині було поширене опришківство, коли селяни втікали від панів у гори, збиралися у ватаги і нападали на своїх гнобителів. Багато гуцулів загинуло у боротьбі за волю.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуцул — гуцу́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуцул — [гуцул] -ла, м. (на) -лов'і /-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. гуцул — див. гуцули. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуцул — А, ч. Автомобіль «ЛУАЗ». У нас в гаражі є два гуцули. Словник сучасного українського сленгу
  5. гуцул — Гуцу́л, -ла; гуцу́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гуцул — ГУЦУ́Л див. гуцу́ли. Словник української мови в 11 томах
  7. гуцул — Гуцул, -ла м. Гуцулъ, житель гуцульщини. Ном. № 4694. Словник української мови Грінченка