дивуватися

Багач дивується, чим бідний годується.

Багач негоден представити собі, як бідний може вижити.

Не дивно, що кобила здохла, але хто дав собакам знати.

Не дивно що сталося, але хто так скоро вістку розніс.

Не дивуюся молодому, а тобі старому.

Коли старий чоловік зробить негідне діло, яке не годиться.

Сама собі дивуюся, з рудивусом цілуюся.

Жартують із закоханої дівчини.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивуватися — (бути в стані здивування) чудуватися, вражатися, розм. подивляти// дивом дивуватися. Словник синонімів Полюги
  2. дивуватися — дивува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. дивуватися — Виявляти подив, чудуватися, зуміватися, чудувати, г. подивляти, ід. не могти вийти з дива, дивом дивувати|ся|, роззявляти рота, робити великі очі, витріщати <�вирячувати, вилупляти> очі, самому собі не вірити, не вірити своїм очам <�вухам... Словник синонімів Караванського
  4. дивуватися — [диевуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. дивуватися — -уюся, -уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дивуватися — Зачудуватися, подивуватися, чудуватися Фразеологічні синоніми: дивом дивуватися; робити великі очі Слова здивування: Батечки мої! Батечку мій! Де це видано! Диви! Диви-но! Дивись! Ти диви! Дивина та й годі! Дивіться на нього! Дивна річ!... Словник синонімів Вусика
  7. дивуватися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  8. дивуватися — Дивува́тися, -ву́юся, -ву́єшся з кого-чого, на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дивуватися — ДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. дивуватися — Дивуватися, -вуюся, -єшся гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему. Словник української мови Грінченка