дивуватися

ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.: здивува́тися, вра́зи́тися, зчудува́тися, зачудува́тися, здивува́ти, ди́вом здивува́тися, зумі́тися. Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем. Дивуюсь, Мов несамовитий! Як то воно зробилося З калюжі такої Таке диво... (Т. Шевченко); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О. Гончар); Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О. Маковей); — Я той самий, котрого років п'ять тому назад боялись як злодія.. Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (М. Коцюбинський); На похороні великим дивом люди дивувалися, великим чудом чудувалися! (Г. Хоткевич); А дівчата на підмогу Відстаючим скрізь ішли. Старші люди чудували: — Чи було таке коли? (С. Воскрекасенко); Кожний подивляв, як став він розказувати, які дороги життя він перейшов (С. Ковалів); Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Марко Черемшина); Перевертням морським чудились (троянці) (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивуватися — (бути в стані здивування) чудуватися, вражатися, розм. подивляти// дивом дивуватися. Словник синонімів Полюги
  2. дивуватися — дивува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. дивуватися — Виявляти подив, чудуватися, зуміватися, чудувати, г. подивляти, ід. не могти вийти з дива, дивом дивувати|ся|, роззявляти рота, робити великі очі, витріщати <�вирячувати, вилупляти> очі, самому собі не вірити, не вірити своїм очам <�вухам... Словник синонімів Караванського
  4. дивуватися — [диевуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. дивуватися — -уюся, -уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дивуватися — Багач дивується, чим бідний годується. Багач негоден представити собі, як бідний може вижити. Не дивно, що кобила здохла, але хто дав собакам знати. Не дивно що сталося, але хто так скоро вістку розніс. Не дивуюся молодому, а тобі старому. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. дивуватися — Зачудуватися, подивуватися, чудуватися Фразеологічні синоніми: дивом дивуватися; робити великі очі Слова здивування: Батечки мої! Батечку мій! Де це видано! Диви! Диви-но! Дивись! Ти диви! Дивина та й годі! Дивіться на нього! Дивна річ!... Словник синонімів Вусика
  8. дивуватися — Дивува́тися, -ву́юся, -ву́єшся з кого-чого, на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дивуватися — ДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. дивуватися — Дивуватися, -вуюся, -єшся гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему. Словник української мови Грінченка