1. Приповідки або українсько-народня філософія

додати

Волю додати, як передати.

Як не додам, то покривджений упімнеться, а як передам, то не зверие.

Додав йому соли до оселедця.

Не додав нічого. Оселедець і так солений.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додати — дода́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. додати — див. додавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. додати — додава́ти / дода́ти ду́ху кому. Підтримувати настрій кому-небудь, надавати бадьорості. Радість в келихах шумує, Плин іскристий виграє, Канібалів лють гамує, Кволим духу додає (Переклад М. Лукаша). додава́ти / дода́ти жа́ру (па́лу) кому, чому. Фразеологічний словник української мови
  4. додати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. додати — Дода́ти, дода́м, -даси́, -да́сть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. додати — ДОДА́ТИ див. додава́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. додати — Додавати, додаю, -єш сов. в. додати, -дам, -даси, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85. Словник української мови Грінченка