дрова

В ліс дров не носять.

Нагадують, щоб не приносили щось непотрібне.

У вас дрова рубають, а у нас тріски падуть.

Ви робите діло, а ми маємо від нього неприємності.

У нас дрова рубають, а у вас тріски падуть.

Ми робимо діло, а ви маєте від нього неприємності.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

дрова — дро́ва множинний іменник Орфографічний словник української мови
дрова — [дрова] дроў, д. дровам Орфоепічний словник української мови
дрова — дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. Наламати дров — допустити багато значних помилок. Великий тлумачний словник сучасної мови
дрова — Дров, мн. 1. Проблеми. ◇ Наламати дров — наробити дурниць, потрапити в халепу. Да, наламав ти дров, але треба думати, як виплутатись із цієї ситуації. 2. присудк. сл. Безнадійна ситуація, кінець. Але говорити з ним на якісь теми — це були повні дрова (А. Словник сучасного українського сленгу
дрова — 1. дров, мн.; крим., мол. Сірники. ПСУМС, 23; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291. 2. у знач. вигуку, мол. Кінець, крах. ПСУМС, 23. Словник жарґонної лексики української мови
дрова — налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва. Повестися необдумано, допустити багато помилок, завдати шкоди. — Вони дійсно там наламали дров, .. Силою дітей заганяли до школи (Ю. Збанацький); — Нарубав ти дров, Мостовий, у цих питаннях (М. Фразеологічний словник української мови
дрова — Дро́ва, дров, дро́вам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дрова — ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог. Словник української мови в 11 томах
дрова — Дрова, дрів и дров с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. ум. дрівця. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160. Словник української мови Грінченка