женитися

Женився — не журився, оженився — зажурився.

Парубком був безжурний, а оженившися відвічальний за свої обов'язки.

Жени, сина, коли хоч; коли можеш давай доч.

Сина можеш оженити колинебудь, а дочку віддавай, коли сватають.

Женімся, небого, ти не маєш нічого, а я й того.

Насміхаються багачі з бідного подружжя.

Не дивись з чим женишся, але з ким.

Не клади ваги на велике придане, а на душевні кваліфікації.

Не кайся вранці встати, а замолоду оженитися.

Не пожалієш, ні одного, ні другого.

Оженився Яким з таким.

Обоє однакові. Дібрані, або добре, або зле.

Оженися, не журися, будеш панувати; жінка буде свині пасти, а ти завертати.

Хто женився з великими надіями, а тяжко бідує. Глум, коли бідні женяться.

Оженися, не журися, піде як рукою, жінка піде за борщем, а ти за мукою.

Значіння, що й попереднє.

От маєш книш, тебе женять, а ти спиш.

Про такого, що не знає, що про нього йде лиха слава.

Скоріш ожениться солом'яний парубок, як віддасться золота дівчина.

Хлопець з фізичною силою усе має більшу вартість у господарстві, як дівчина, яка до тяжкої роботи не така спосібна та практична, як хлопець. Хлопець з природи агресивний, а дівчина ні.

Хробак за ним шукає, а він женитися забагає.

Про дуже старого чоловіка, що хоче женитися.

Хто жениться з красою, той буде жити з бідою.

Бо на красну жінку будуть лакомитися інші, з чого будуть клопоти.

Женився Тарас, та не просився у нас.

Коли діти женяться і не питаються батьківського благословення.

Женитися, то не все веселитися.

Сімейне життя приносить з собою не тільки радості, але й турботи.

Один жениться, то світ уздрів, а другий жениться, то світ здурів.

Женитися варта тому, хто пізнав життя, але не юнакові, який ще нічого не знає.

Оженився, як на льоду опинився.

Оженився, має багато нових турбот і не знає, як з ними впоратися.

Оженитися — переродитися.

Після одруження людина розпочинає нове життя.

Парубок жениться — любу бере, вдовець жениться — хто за нього йде.

Молодому легше оженитися, як старому.

Тато оженився з мамою, я беру чужу чужиницю.

Жарт.

Тоді він буде женитися, коли бики почнуть телитися.

Про старого холостяка.

Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав.

Ще дуже молодий, а вже хоче женитися.

Як оженився, так зажурився: треба горшки, треба миски і колиски.

Сім'я вимагає багато турбот.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. женитися — жени́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. женитися — Одружуватися, брати <�приймати> шлюб, братися, вінчатися, йти <�ставати> до шлюбу <�до вінця>, у закон вступати, закон брати, зав'язувати собі вік <�світ>; (у загсі) розписуватися. Словник синонімів Караванського
  3. женитися — [жеинитиес'а] -н'ус'а, -ниес':а, -ниец':а, -н':ац':а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. женитися — женюся, женишся, недок. і док., на кому, рідко з ким, без додатка. Брати шлюб (про чоловіка); одружуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. женитися — Побиратися, побратися, одружуватися, одружитися, опеньгуватися, опеньгатися, шлюбити, зашлюбити, пошлюбити, шлюбувати, зішлюбувати, пошлюбувати, ушлюбувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. женитися — жени́тися 1. одружуватися (м, ср, ст) 2. галасувати, зчиняти бучу, колотнечу (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. женитися — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
  8. женитися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  9. женитися — Жени́тися, женю́ся, же́нишся, же́няться з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. женитися — ЖЕНИ́ТИСЯ, женю́ся, же́нишся, недок. і док., на кому, рідко з ким, без додатка. Брати шлюб (про чоловіка); одружуватися. Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. женитися — Жени́тися, -ню́ся, -нишся гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Ном. № 10699. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Оженився з Палажчиною дочкою. ПЙО. Левиц. І. 366. Словник української мови Грінченка