живитися

Здорові живіться, а на мене не дивіться.

Припрошує господиня гостей, яким сама і услугує.

Три дні не живися, а весело дивися.

Не показуй по собі життєвих турбот.

Хто не поживиться, той цілу ніч дивиться.

Голодному не спиться, бо думає про їду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живитися — живи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. живитися — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. живитися — [жиевитиес'а] жиеўл'ус'а, живиес':а, живиец'а, жиўл'ац':а; нак. -вис'а, -в'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. живитися — живлюся, живишся; мн. живляться; недок. 1》 Забезпечувати свій організм поживними речовинами; харчуватися. || Їсти. || чим. Уживати в їжу, споживати. 2》 біол. Засвоювати необхідні для організму поживні речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. живитися — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. живитися — Живи́тися, живлю́ся, жи́вишся, -вляться чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. живитися — ЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн.. жи́вляться; недок. 1. Забезпечувати свій організм поживними речовинами; харчуватися. Кожному хочеться жити, кожному треба живитись! (Мирний, IV, 1955, 296); // Їсти. Словник української мови в 11 томах
  8. живитися — Живитися, -влюся, -вишся гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Словник української мови Грінченка