жолудь
Жолудь який малий буває, а з нього великий дуб виростає.
З малих дітей виростають великі та славні люде.
Як жолуді є багато, буде нарік добре жито.
Ворожба на жолуді про урожай.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жолудь — жо́лудь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жолудь — [жолуд'] -д'а, ор. -деим, м. (на) -д'і, мн. -д'і, -д'іў два жолуд'а Орфоепічний словник української мови
- жолудь — -я, ч. Плід дуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жолудь — жолудь карт. треф (ст)|| = жир Лексикон львівський: поважно і на жарт
- жолудь — Плід дуба, яйцеподібний горішок з капелюшком; використовується як корм для тварин; смажений ж. — сурогат кави. Універсальний словник-енциклопедія
- жолудь — Жо́лудь, -дя (одного) і -дю (жолуддя), -деві; жолуді́, -ді́в, -дя́м, жолудьми́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жолудь — ЖО́ЛУДЬ, я, ч. Плід дуба. Капають від часу до часу напівдостиглі жолуді з дубів (Фр., VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові (Рильський, II, 1956, 181). Словник української мови в 11 томах