забагати

Забагає троякого, а тут нема ніякого.

Про забаганки, що годі їх виповнити.

Хай того не бажиться, що хати не держиться.

Що неможливе, того не забагай.

Хто чого забагає, до того рукою сягає.

Силкується осягнути.

Хто чого забагне, тудою й його тягне.

Кожен старається осягнути те, чого бажає.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забагати — забага́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. забагати — -аю, -аєш, док., перех. і з інфін., діал. Забажати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забагати — ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯ розм., ЗВО́ЛИТИ перев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИ заст., ірон., ПРИЗВО́ЛИТИ заст., ЗАБАГА́ТИ діал., ЗАХТІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. забагати — ЗАБАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і з інфін., діал. Забажати. Дід дивувався з невісткою: — Такий старцун [старець].. мене в куми забагає! (Черемш., Тв., 1960, 233); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого! (Кобр., Вибр., 1954, 31). Словник української мови в 11 томах
  5. забагати — Забагати, -гаю, -єш гл. = забажати. Бач, чого забагається. Св. Л. 124. Словник української мови Грінченка