забагатіти

Значення в інших словниках

1. забагатіти — забагаті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. забагатіти — док., стати багатим, розбагатіти, доробитися багатства <�маєтку>; (чим) прибрати до рук що, (з чого) фам. розкрутитися, (на що) розжитися, придбати що; П. запаніти, запишатися. Словник синонімів Караванського
3. забагатіти — -ію, -ієш, док. Стати багатим. || чим, з чого. Стати багатим завдяки чому-небудь. || на що. Придбати що-небудь, розжитися на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. забагатіти — РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. забагатіти — Забага́ті́ти, -га́ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. забагатіти — ЗАБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати багатим. — Ой, коли б я, козаченьку, Та й забагатіла, То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла! (Укр.. лір. пісні, 1958, 301); Щоб забагатіти, бояри закладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них.. Словник української мови в 11 томах
7. забагатіти — Забагатіти, -тію, -єш гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130. Словник української мови Грінченка