1. Словник синонімів української мови

забагатіти

РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм., РОЗПАНО́ШИТИСЯ розм., РОЗПАНОШІ́ТИ розм. (ставши паном). (Старшина:) Не думав уже й жениться, а от розбагатів — гарної жінки захотілось... (І. Карпенко-Карий); — Дервіш зібрав грошей силу-силенну і забагатів (М. Коцюбинський); Розживемося, як у пастухи наймемося: тоді буде все село в боргу (приказка); Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); Він довгенько був волосним старшиною.., купив попереду тридцять десятин землі, а потім розхазяйнувався і прикупив ще сто двадцять десятин (І. НечуйЛевицький); Ви, дурні, гадаєте: "От піду, зароблю в Бориславі, — запоможуся!" (І. Франко); Запомігся дуже: має теперка з тисячу карбованців (Словник Б. Грінченка); (Старик 1-й:) Один (старшина) прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився... (М. Кропивницький). — Пор. збага́чуватися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забагатіти — забагаті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забагатіти — док., стати багатим, розбагатіти, доробитися багатства <�маєтку>; (чим) прибрати до рук що, (з чого) фам. розкрутитися, (на що) розжитися, придбати що; П. запаніти, запишатися. Словник синонімів Караванського
  3. забагатіти — -ію, -ієш, док. Стати багатим. || чим, з чого. Стати багатим завдяки чому-небудь. || на що. Придбати що-небудь, розжитися на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забагатіти — Так забагатів Кіндрат, що забув де і його брат. Розбагатів і цурається своїх родичів. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. забагатіти — Забага́ті́ти, -га́ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. забагатіти — ЗАБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати багатим. — Ой, коли б я, козаченьку, Та й забагатіла, То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла! (Укр.. лір. пісні, 1958, 301); Щоб забагатіти, бояри закладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них.. Словник української мови в 11 томах
  7. забагатіти — Забагатіти, -тію, -єш гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130. Словник української мови Грінченка