забажати

Значення в інших словниках

1. забажати — забажа́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. забажати — див. хотіти Словник синонімів Вусика
3. забажати — док., захотіти, запрагнути, забагти, забагнути, р. забагати, виявити бажання, ок. здумати. Словник синонімів Караванського
4. забажати — -аю, -аєш, док., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або зі спол. щоб. Виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. забажати — куди́ (ті́льки) душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри (податися)? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Фразеологічний словник української мови
6. забажати — ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯ розм., ЗВО́ЛИТИ перев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИ заст., ірон., ПРИЗВО́ЛИТИ заст., ЗАБАГА́ТИ діал., ЗАХТІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
7. забажати — Забажа́ти, -жа́ю, -жа́єш чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. забажати — ЗАБАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або із спол. щоб. Виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти. — Бач, вередую, поки даси ласощів. А там ще й грошей забажаю (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
9. забажати — Забажа́ти, -жа́ю, -єш гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104. Словник української мови Грінченка