завірюха

Як повіє заверуха, то захоче люд кожуха.

Як буде холодно, то люди потребуватимуть теплого одягу.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завірюха — завірю́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. завірюха — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  3. завірюха — Заметіль, завія, метелиця, хуртовина, ВІХОЛА; (революційна) заворушення; П. чвара, колотнеча, сварка. Словник синонімів Караванського
  4. завірюха — [зав'ір'уха] -хие, д. і м. -р'ус'і Орфоепічний словник української мови
  5. завірюха — -и, ж. 1》 Сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина. 2》 перен. Політична, соціальна і т. ін. подія, що викликає глибокі зміни, потрясіння в суспільстві. 3》 перен. Чвара, колотнеча, сварка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. завірюха — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
  7. завірюха — Завірю́ха, -хи, -сі; -рю́хи, -рю́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. завірюха — ЗАВІРЮ́ХА, и, ж. 1. Сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина. Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха (Укр.. присл.., 1955, 98); Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі (Петльов., Хотинці, 1949, 125); *Образно. Словник української мови в 11 томах