загинати

Значення в інших словниках

1. загинати — загина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. загинати — ГНУТИ; ЖМ. перебільшувати, вигадувати; (ціну) правити; (лайку) обкладати лайкою. Словник синонімів Караванського
3. загинати — -аю, -аєш, недок., загнути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Згинаючи, нахиляючи, заломлюючи і т. ін. що-небудь, змінювати його форму або положення. || Робити, виготовляти що-небудь, надаючи йому вигнутої, закрученої форми. 2》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. загинати — загина́ти шк. виявляти незнання предмета (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. загинати — Аю, -аєш, недок., загнути, -ну, -неш, док. Говорити щось неймовірне. Мені тут недавно загнули фразу «Здесь вам не Франковск, оставьте все это для ваших эмигрантов кукурузных полей» (т^.Інтернет). Ну ти, Вікторе Дмитровичу, і загнув — думаю про себе (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
6. загинати — загина́ти (зала́мувати) / загну́ти (залама́ти) ціну́ (су́му) за кого—що. Вимагати дуже багато грошей. Петро Оболонський з жартами і примовками торгувався за кожен свій горщик, загинаючи таку ціну, щоб не збути товару з рук (Ю. Фразеологічний словник української мови
7. загинати — ЗАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. Згинаючи, нахиляючи, заломлюючи і т. ін. що-небудь, змінювати його форму або положення. Баскі гусарські коні, загинаючи голови набік, як на крилах, полинули по чудовій м’якій дорозі (Н. Словник української мови в 11 томах
8. загинати — Загина́ти, -на́ю, -єш сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Ном. Прич. стр. загнений. Н. Вол. у. 2) — крючки. Крючкотворствовать. 3) — матюки. Бранить по матушкѣ. 4) — сухого вовка. см. вовк. Словник української мови Грінченка