загинути

Значення в інших словниках

1. загинути — (раптово померти, здебільшого в бою, аварії) згинути, пропасти, полягти (в бою), діал. згибнути, (призвести до занепаду) занапастити. Словник синонімів Полюги
2. загинути — заги́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. загинути — див. вмирати Словник синонімів Вусика
4. загинути — (передчасно вмерти – в бою, від нещасного випадку і т. ін.) прийняти смерть; віддати (покласти) життя (душу) за кого – що, покласти (зложити, положити) [свою] голову за кого – що; накласти (наложити) головою (головами, життям) за кого... Словник фразеологічних синонімів
5. загинути — [загинутие] -ну, -неиш, нак. -ин', -ин'теи Орфоепічний словник української мови
6. загинути — див. загибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. загинути — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
8. загинути — Заги́нути, -ги́ну, -ги́неш, -ги́не; не заги́нь, заги́ньмо, -ги́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. загинути — ЗАГИ́НУТИ див. загиба́ти. Словник української мови в 11 томах
10. загинути — Загинути, -ну, -неш гл. Погибнуть. Не загинув єси у неволі, не загинеш із нами, козаками, на нозі. Дума. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ратуй мене, мій батеньку, ратуй, не дай мені да й загинути. Мет. 128. Словник української мови Грінченка