заплата

Аби заплата, хочби й від ката.

Про такого, що не дбає про якість роботи, аби лише заробити гроші.

Без заплати нема роботи.

Без заплати ніхто робити не хоче.

Лопата заплата, а Бог нагорода.

Матеріальна заплата за життя, це гріб, а нагороду або кару дасть Бог.

Яка заплата, така й робота.

Робить не доладу, бо лихо платили.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплата — Запла́та. Оплата, плата, винагорода. Така і доля усіх апостатів!.. Погибли усі на чужині, а мнима їх праця, без ідеї, а тілько хліба ради — як простих хлібоїдів — минула ся з'їх фізичним житєм. [...]Яку ж заплату дати апостаті по смерти?.. Та... Українська літературна мова на Буковині
  2. заплата — Плата, платня, заробіток, заслуженина; УР. відплата, помста. Словник синонімів Караванського
  3. заплата — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що плата. 2》 Те саме, що відплата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заплата — запла́та іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. заплата — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Словник синонімів української мови
  6. заплата — ЗАПЛА́ТА, и, ж., розм. 1. Те саме, що пла́та. [Степан:] Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам як віл, без найменшої заплати (Крон. Словник української мови в 11 томах
  7. заплата — Заплата, -ти ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450. Словник української мови Грінченка