1. Словник української мови в 11 томах

заплата

ЗАПЛА́ТА, и, ж., розм.

1. Те саме, що пла́та.

[Степан:] Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам як віл, без найменшої заплати (Крон., V, 1959, 139);

Вчасно доплили ми до Вижниці, За свій труд одержали заплату, Накупили дечого для дому (Фр., XIII, 1954, 338);

— Не корч із себе ти панка, — цідив наставник той крізь зуби, — А силу, силу покажи, Як сподіваєшся заплати. До праці руки приложи! (Тарн., З дал. дороги, 1961, 294).

2. Те саме, що відпла́та.

Зачинили у кам’яну темну темницю. Багаті кричали: — Дождавсь, Кармелюк! Отже й заплата Кармелюкові (Вовчок, І, 1955, 362);

Заплата жде його [попа] за біль Моєї рідної землі (Павл., Бистрина, 1959, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплата — Запла́та. Оплата, плата, винагорода. Така і доля усіх апостатів!.. Погибли усі на чужині, а мнима їх праця, без ідеї, а тілько хліба ради — як простих хлібоїдів — минула ся з'їх фізичним житєм. [...]Яку ж заплату дати апостаті по смерти?.. Та... Українська літературна мова на Буковині
  2. заплата — Плата, платня, заробіток, заслуженина; УР. відплата, помста. Словник синонімів Караванського
  3. заплата — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що плата. 2》 Те саме, що відплата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заплата — запла́та іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. заплата — Аби заплата, хочби й від ката. Про такого, що не дбає про якість роботи, аби лише заробити гроші. Без заплати нема роботи. Без заплати ніхто робити не хоче. Лопата заплата, а Бог нагорода. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. заплата — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Словник синонімів української мови
  7. заплата — Заплата, -ти ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450. Словник української мови Грінченка