1. Приповідки або українсько-народня філософія

захотіти

Захотів з козла молока, як він на попелі пасеться.

Хоче мати користь там, де її не може бути.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захотіти — Забажати, (дивне бажання) забагнути, (пристрасно) зажадати. Словник синонімів Полюги
  2. захотіти — захоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. захотіти — див. ЗАБАЖАТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  4. захотіти — див. хотіти Словник синонімів Вусика
  5. захотіти — -очу, -очеш, док., з інфін., чого і без додатка. 1》 Виявити бажання, відчути потребу в чомусь. || Виявити прагнення до чого-небудь. 2》 Вирішити, надумати що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. захотіти — куди́ (ті́льки) душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри (податися)? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Фразеологічний словник української мови
  7. захотіти — ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯ розм., ЗВО́ЛИТИ перев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИ заст., ірон., ПРИЗВО́ЛИТИ заст., ЗАБАГА́ТИ діал., ЗАХТІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. захотіти — Захоті́ти і захті́ти, -хо́чу, -хо́чеш, захо́чуть і захтя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. захотіти — ЗАХОТІ́ТИ, о́чу, о́чеш, док., з інфін., чого і без додатка. 1. Виявити бажання відчути потребу в чомусь. Раз ласуни, як водиться у них, Поснідать добре захотіли (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах