1. Приповідки або українсько-народня філософія

зашкодити

Йому таки зашкоджу, а собі догоджу.

Він не скористає, а для мене з того радість.

Коби не зашкодило, а чи поможе, то Ти знаєш, Боже.

Даючи лікарства хорому, от так примовляють знахорі.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашкодити — зашко́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашкодити — [зашкодиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  3. зашкодити — див. зашкоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зашкодити — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  5. зашкодити — Зашко́дити, -ко́джу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зашкодити — ЗАШКО́ДИТИ див. зашко́джувати. Словник української мови в 11 томах
  7. зашкодити — Зашкодити, -джу, -диш гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. І. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. І. 52. Словник української мови Грінченка