1. Словник української мови Грінченка

зашкодити

Зашкодити, -джу, -диш

гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. І. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. І. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашкодити — зашко́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашкодити — [зашкодиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  3. зашкодити — див. зашкоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зашкодити — Йому таки зашкоджу, а собі догоджу. Він не скористає, а для мене з того радість. Коби не зашкодило, а чи поможе, то Ти знаєш, Боже. Даючи лікарства хорому, от так примовляють знахорі. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. зашкодити — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  6. зашкодити — Зашко́дити, -ко́джу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зашкодити — ЗАШКО́ДИТИ див. зашко́джувати. Словник української мови в 11 томах