1. Словник української мови Грінченка

зашкварювати

Зашкварювати, -рюю, -єш

сов. в. зашкварити, -рю, -риш, гл.

1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть.

2) Зажаривать, зажарить.

3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). Грин. III. 387.

4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашкварювати — зашква́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зашкварювати — -юю, -юєш, недок., зашкварити, -рю, -риш, док., перех., розм. Засмажувати; заправляти смаженим салом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашкварювати — ЗАШКВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАШКВА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Засмажувати; заправляти смаженим салом. — Чи в нас їсти нічого? А хліб ясний, пшеничний, на хмелевій опарі… Є і на молочній опарі, до киселю.. Чи, може, зашкварити яєчню? (Горд., Дівчина.., 1954, 177). Словник української мови в 11 томах