збанок

Доти збанок воду носить, доки вухо не урветься.

Доти діло ведеться, доки не зміниться на гірше. Доти злодій краде, поки не зловлять.

До часу збанок воду носить.

Значіння, що й попереднє.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збанок — зба́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. збанок — див. глечик Словник синонімів Вусика
  3. збанок — -нка, ч., діал. Зменш. до збан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збанок — Кувшин Словник застарілих та маловживаних слів
  5. збанок — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  6. збанок — ЗБА́НОК, нка, ч., діал. Зменш. до збан. [Xромець:] Я різав виноград і до збанка складав, А що не з’їли ми, купцеві я продав (Фр., XIII, 1954, 379); Часом дощ ллє, як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках до старого зеленкуватого збанка (Ков., Світ.., 1960, 117). Словник української мови в 11 томах
  7. збанок — Збанок, -нку м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. ум. збаночок. Словник української мови Грінченка