збанок
Збанок, -нку
м.
1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387.
2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. ум. збаночок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збанок — зба́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- збанок — див. глечик Словник синонімів Вусика
- збанок — -нка, ч., діал. Зменш. до збан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збанок — Доти збанок воду носить, доки вухо не урветься. Доти діло ведеться, доки не зміниться на гірше. Доти злодій краде, поки не зловлять. До часу збанок воду носить. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
- збанок — Кувшин Словник застарілих та маловживаних слів
- збанок — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
- збанок — ЗБА́НОК, нка, ч., діал. Зменш. до збан. [Xромець:] Я різав виноград і до збанка складав, А що не з’їли ми, купцеві я продав (Фр., XIII, 1954, 379); Часом дощ ллє, як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках до старого зеленкуватого збанка (Ков., Світ.., 1960, 117). Словник української мови в 11 томах