звикнути

До чого бик звик, то й волом рик.

До чого привикнемо з малку, за тим і на старости літ тужимо.

Навчиться собака бігти за возом, то і за саньми побіжить.

Привичку легко зміняти , на подібну, та тяжко позбутися.

На що бик навик, за тим і риче.

До чого чоловік звик, того й бажає.

Терпи, Іване, бо ти звик.

Тобі не робить ріжниці в терпінню, бо ти звик до того.

Хто на що звик: пан на гонор, жид на гроші, а хлоп на роботу.

Так хлібороби характеризують верстви суспільности.

Я все такий звичай маю, що по повній випиваю.

Хвалився на.юговий пияк.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звикнути — зви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звикнути — див. звикати Словник синонімів Вусика
  3. звикнути — див. звикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звикнути — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
  5. звикнути — ЗВИ́КНУТИ див. звика́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. звикнути — Звикнути, -ся и звикти, -ся см. звикати, -ся. Словник української мови Грінченка