звикнути
До чого бик звик, то й волом рик.
До чого привикнемо з малку, за тим і на старости літ тужимо.
Навчиться собака бігти за возом, то і за саньми побіжить.
Привичку легко зміняти , на подібну, та тяжко позбутися.
На що бик навик, за тим і риче.
До чого чоловік звик, того й бажає.
Терпи, Іване, бо ти звик.
Тобі не робить ріжниці в терпінню, бо ти звик до того.
Хто на що звик: пан на гонор, жид на гроші, а хлоп на роботу.
Так хлібороби характеризують верстви суспільности.
Я все такий звичай маю, що по повній випиваю.
Хвалився на.юговий пияк.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звикнути — зви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- звикнути — див. звикати Словник синонімів Вусика
- звикнути — див. звикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звикнути — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
- звикнути — ЗВИ́КНУТИ див. звика́ти. Словник української мови в 11 томах
- звикнути — Звикнути, -ся и звикти, -ся см. звикати, -ся. Словник української мови Грінченка