звикнути
Звикнути, -ся и звикти, -ся
см. звикати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звикнути — зви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- звикнути — див. звикати Словник синонімів Вусика
- звикнути — див. звикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звикнути — До чого бик звик, то й волом рик. До чого привикнемо з малку, за тим і на старости літ тужимо. Навчиться собака бігти за возом, то і за саньми побіжить. Привичку легко зміняти , на подібну, та тяжко позбутися. На що бик навик, за тим і риче. Приповідки або українсько-народня філософія
- звикнути — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
- звикнути — ЗВИ́КНУТИ див. звика́ти. Словник української мови в 11 томах