зуби

Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.

Говорить бідний багачеві, який стратив зуби.

Вибив зуби коло груби.

Насміхання з парубка, якому дівчина вибила зуби, як залицявся.

Витягни вовкові й зуби, то він апетит не згубить.

Природи не зміниш.

Вищірив зуби, як циганські діти до місяця.

Не маючи палива в зимі, циган вивів діти на двір щоб грілися до повного місяця.

Дарованому коневі не заглядай у зуби.

Коням заглядають у зуби при купівлі, щоб пізнати вік. Вдоволяйся дарованою річчю, хоча і найменшою.

І нашій дитині колись зуби виростуть.

І до нас щастя колись прийде.

Коби зуби, а хліб буде.

Коби здоровля, а на життя зароблю собі.

Люди Бога славлять та величають, а вас чогось у зуби взяли.

Відповіла баба чортові на питання: що люде про нього кажуть.

Не пхай пальців нікому в зуби, бо вкусить.

Не мішайся в несвоє діло. Не докоряй нікому бо помститься.

Поклав зуби на клинок.

Голодує. Брак харчів.

Продає зуби, якби хто найняв.

Про дівчину, що багато сміється, як залицяється.

Треба раз показати зуби.

Треба раз сказати правду в очі.

Хай буде й зубатий, аби багатий.

Боронилась дівчина вибравши негарного жениха.

Хто дав зуби, дасть і хліб до губи.

Бог дбає про усіх людей.

Добрі ті зуби, та кисіль їдять.

Жарт про старших людей, які не мають зубів.

Засмієшся ти ще й на кутні зуби.

Прийде час і ще заплачеш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зуби — див. зуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зуби — Дрібні, тверді утворення в ротовій порожнині хребетних, переважно на щелепах; служать для захоплення і подрібнення їжі, нападу і захисту; у ссавців складаються з кореня, шийки і коронки; розрізняють: різці, ікла, моляри та премоляри; в людини... Універсальний словник-енциклопедія
  3. зуби — ЗУ́БИ див. зуб. Словник української мови в 11 томах