колісник

Колісник по шию в трісках, по коліна в боргах.

Має багато турбот і боргів.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Колісник — Колі́сник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. колісник — [кол'існик] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  3. колісник — -а, ч. Колісний майстер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колісник — КОЛІСНИ́К, а́, ч. Колісний майстер. [Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить... (М. Кропивницький); На Подолі самі ремісники – гончарі, кожум'яки, кравці, шевці, колісники, бондарі, ковалі (В. Словник української мови у 20 томах
  5. колісник — СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І. Словник синонімів української мови
  6. колісник — Колісни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колісник — КОЛІСНИ́К, а́, ч. Колісний майстер. [Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить… (Кроп., II, 1958, 196); По сторінках літописів проходять.. Словник української мови в 11 томах
  8. колісник — Колісник, -ка м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146. Словник української мови Грінченка