красно

Буде час красно ходити, коби було в чім.

Потішають себе бідні, що немають красної одежі.

В вишиванці й гарасівці, красно хлопцеві і дівці.

Українська молодь любується в вишиваних строях. Гарасівка, це червона стяжка з вовнянної матерії. Назва походить від міста Аррас, у Франції, з відки українські купці привозили славні вовнянні матерії на одяги та окрасу.

Нема кращого на вроду, як ясна зоря в погоду.

Понад красу зоряного неба нема нічого кращого.

Не те красне, що красне, а те, що подобається.

Вартість краси залежить, який у кого смак.

Хоч не красне, але власне.

Може кому моя річ не є красною, та мені найкраща, бо моя.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красно — кра́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. красно — Кра́сно. Присл. до красний. Ціле уряджене для сип’яльні з оріхового дерева і ціле уряджене для їдальні з дубового -усе вироблено красно і натурально по дуже низькій ціні (Б., 1900, рекл.) // див. красний Українська літературна мова на Буковині
  3. красно — пр., (говорити) пишномовно, доладно, ж. кучеряво; (дякувати) щиро, сердечно, уклінно; (вітатися) чемно, люб'язно; красненько. Словник синонімів Караванського
  4. красно — нар.-поет. 1》 Присл. до красний. 2》 Щиро, сердечно, люб'язно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. красно — КРА́СНО, нар.-поет. 1. Присл. до кра́сний; гарно. Красно при долині Квітонька цвіла (П. Грабовський); Він не знаходив уже міркувань, що вчора так красно висловлював (В. Підмогильний); Було дуже красно так іти і виспівувати .. уволю (А. Словник української мови у 20 томах
  6. красно — ЩИ́РО (від усієї душі, від чистого серця — дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), СЕРДЕ́ЧНО, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНО, ЩИРОСЕ́РДО (ЩИРОСЕ́РДНО), КРА́СНО фольк. Словник синонімів української мови
  7. красно — КРА́СНО, нар.-поет. 1. Присл. до кра́сний. Красно при долині Квітонька цвіла (Граб., І, 1959, 95); Життя усіх нас красно розцвіло лише в безсмертнім Жовтні (Тич., II, 1947, 223); Було дуже красно так іти і виспівувати.. уволю (Турч., Зорі.., 1950, 6). Словник української мови в 11 томах