красний

Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням.

Знання прикрашають людину.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красний — кра́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. красний — Прекрасний, чудовий; найкращий; приємний. На вгороді верба рясна, Там стояла дівка красна (пісня); – Та встань, моя сестро, та подивись на білий світ, який же він гарний, який же він красний (М. Літературне слововживання
  3. красний — Кра́сний. 1. Гарний. В нас від передвчора дуже красна погода, а в городі вже лавки (Коб., Листи, 47, 339). 2. Добре облаштований. В краснім купелевім забудованю мож побирати купелі після наймодернійших системів (Б., 1900, рекл.). 3. Мальовничий. Українська літературна мова на Буковині
  4. красний — Прекрасний, прегарний, чудовий; (- вроду) гарний, гожий, вродливий, красовитий, миловидий; (- літа) найкращий, щасливий, радісний; (- ціну) найвищий; (- слово) влучний, дотепний, ефектний; (- мову) БАРВИСТИЙ; (- сонце) яскравий; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, сов. художня література. Словник синонімів Караванського
  5. красний — див. вродливий; хороший Словник синонімів Вусика
  6. красний — -а, -е, красен, -сна, -сне, нар.-поет. Те саме, що гарний 1); прекрасний, чудовий. || Який має привабливу зовнішність; вродливий (у 1 знач.). || Приємний, втішний. || Найкращий. || Радісний, щасливий. Красна риба — цінна порода безкісткових (осетрових і т. ін.) риб. Красна ціна — найвища ціна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. красний — 1. червоний, червоненький, червонавий, червлений 2. це гарний Словник чужослів Павло Штепа
  8. красний — КРА́СНИЙ, а, е, КРА́СЕН, сна, сне. 1. нар.-поет. Те саме, що га́рний 1; прекрасний, чудовий. Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий (Панас Мирний); Жити й працювати, робити щось гарне – таке, як оці поля красні! (Б. Словник української мови у 20 томах
  9. красний — гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого... Фразеологічний словник української мови
  10. красний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  11. красний — Кра́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. красний — КРА́СНИЙ, а, е, КРА́СЕН, сна, сне, нар.-поет. Те саме, що га́рний 1; прекрасний, чудовий. Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий (Мирний, V, 1955, 307); І знов прийшла весна-красна, І знов зазеленіло поле (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах