красний

КРА́СНИЙ, а, е, КРА́СЕН, сна, сне, нар.-поет. Те саме, що га́рний 1; прекрасний, чудовий.

Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий (Мирний, V, 1955, 307);

І знов прийшла весна-красна, І знов зазеленіло поле (Гл., Вибр., 1951, 178);

Вздовж стін стоять широкі ослони, застелені різнобарвними, дуже красними килимцями (Коцюб., III, 1956, 45);

Знову літо у краснім цвіті, В колиханні ясних комет (Мал., Запов. джерело, 1959, 222);

// Який має привабливу зовнішність; уродливий (у 1 знач.).

Не родися красна, та родися щасна (Номис, 1864, № 1674);

Хто його [Кармеля] уперше стрічав.., потім ніколи вже не зміг забути його обличчя красного (Вовчок, І, 1955, 346);

Стояв син її в сріблі місяця такий красний.., що в мами серце защеміло (Вільде, На порозі, 1955, 337);

// Приємний, втішний.

Одної ночі мав він красний сон (Укр.. казки, легенди.., 1957, 92);

Над сонним містом легкокрилим роєм Витають красні мрії, давні сни (Л. Укр., І, 1951, 71);

// Найкращий.

Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! (Метл. і Кост., Тв., 1906, 245);

// Радісний, щасливий.

Іноді й віри не доймаємо, що доля наша така красна (Барв., Опов.., 1902, 97);

Чи не так, як і.. весну, Я бачила кохання й молодощі І все, чим красен людський вік убогий? (Л. Укр., І, 1951, 145).

◊ Кра́сна дичина́ — найкраща болотна та ін. дичина (бекас, валюшень, глухар тощо);

Кра́сна діви́ця — молода, гарна, вродлива дівчина.

Почали казати [старости].. про порошу, про князя, про куницю і звели на красну дівицю (Кв.-Осн., II, 1956, 488);

Кра́сна мо́ва — мова, що відзначається майстерністю або пишністю викладу думок.

Красная мова находить добрії слова (Номис, 1864, № 12859);

Кра́сна ри́ба — цінна парода безкісткових (осетрових і т. ін.) риб;

Кра́сна то́ня — перший у сезоні улов, звичайно найкращий.

Красна тоня вдалась добра; але того літа риба ловилась дуже погано (Н.-Лев., II, 1956, 249);

Кра́сна ціна́ (платня́) — найвища ціна (платня).

— Хорошу, Тимофію, витесав кроковку. Продай мені її. Красну ціну заплачу (Стельмах, II, 1962, 37);

Кра́сне мі́сце — найкраще, почесне місце.

Лісничий посадив на красне місце гостя (Рибак, Зброя.., 1943,129);

Кра́сне писа́ння, заст.— каліграфія, чистописання.

При читанні каталога він не спитав.., чому .. не були на годині красного писання (Ков., Світ.., 1960, 106);

Кра́сне письме́нство, заст.— художня література.

Наш інтелігентний читач.. бажав би зустрітись в творах красного письменства нашого з обробкою тем.. соціальних, психологічних, історичних і інших (Коцюб., III, 1956, 239);

Кра́сне сло́во; Кра́сні слова́ — влучне, виразне (у 2 знач.) слово.

Марченко виголосив .. тост за дружбу польського і радянського народів.. Красні слова самі лилися з уст (Минко, Ясні зорі, 1951, 24);

Кра́сне со́нце — яскраве сонце.

Так і зима мине; на весну красне сонце загріє… (Мирний, І, 1949, 210);

Кра́сний госпо́дар (хазя́їн) — добрий господар.

— Такий мені хазяїн красний, що хазяйці й чарки випить не дав..» (Свидн., Люборацькі, 1955, 126);

Кра́сний день — гарний, погідний, сонячний день.

День був красний, люди по городах, по полях працювали (Ков., Світ.., 1960, 5);

Кра́сний звір — найцінніший для мисливця звір (ведмідь, лось, куниця тощо).

Ні зоряних небес мандрівні хори. Ні вітрокрилі в морі байдаки. Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі нори, .. — Ніщо мого вже серця не торкне (Зеров, Вибр., 1966, 442);

Кра́сний торг, заст.— багатий товарами, вдалий щодо купівлі або продажу торг.

Тепер літо, в полі робота, а наш торг тілько зимою красний (Фр., III, 1950, 54);

[Не] для (за́для, ра́ди) кра́сного сло́ва (слівця́) — [не] для ефекту, [не] для того, щоб справити враження.

Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Мирний, IV, 1955, 115);

Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді (Рад. Укр., 15.IV 1964, 1).