краса

Дав Бог красу від самого квасу.

І бідні бувають вродливими, хоч у злиднях виросли.

Краса дре носа.

Краса доводить до гордости.

Краса лиця — це половина приданого.

Вродливої дівчини не питають про придане, так беруть.

Краса потягне більше, як ярем волів.

Вродлива жінка має вплив, який заважить більше, як вартість пари волів, або їх сила. Ярем волів — два воли.

Краса, як травнева роса.

Дуже скоро минає. Роса у травні скоро щезає, як лиш трохи сонце підніметься. Травень—п'ятий місяць у році.

Краси не крають на тарелі.

Краси їсти не будеш.

Красою не можна жити.

До краси треба й хліба.

Люба моя красото, люблю тебе за тото.

Люблю тебе за твою вроду.

Не вважай на уроду, але на природу.

Не вважай на красу, а на характер.

Подивися в воду на свою уроду.

У воді відбивається наш образ, як у дзеркалі. У тебе нема вроди-

Уродися не красним, але щасним.

Щастя приходить від Бога, а сама краса не дає щастя.

Краса без чесноти — рожа без запаху.

Бо не має привабливості.

Не краса красить, а розум.

Розум прикрашає людину.

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

Про людину і посаду, яку вона займає.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Добрі діла є ознакою високих людських якостей.

Не шукай красоти, а шукай доброти.

Порада як вибирати жінку.

Шкода краси, де розуму нема.

Про гарну жінку, яка не має розуму.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me