1. Приповідки або українсько-народня філософія

крапля

Дай хоч краплину, а то бігме загину.

Про налогового пняка.

Добро п'яници крапля.

Ліпша мала користь, як ніяка.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крапля — (рідина у вигляді маленької кульки) капля, краплина. Словник синонімів Полюги
  2. крапля — кра́пля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. крапля — жм. капка, МЕД. капля; (чого) дрібка, дрібок, крихта, крихітка, крихтина; крапелька. Словник синонімів Караванського
  4. крапля — I дощинка, капка, капочка, крапелина, крапелинка, крапелинонька, крапелиночка, крапелюшечка, крапелюшка, крапелька, краплина, краплинка, краплинонька, краплиночка, росина, росинка, росиночка II див. мало Словник синонімів Вусика
  5. крапля — -і, ж. 1》 Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. До [останньої] краплі — повністю, цілком; до останку. 2》 тільки одн., перев. чого, перен. Дуже мала кількість, частинка чого-небудь; трошки, дуже мало. 3》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крапля — КРА́ПЛЯ, і, ж. 1. Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. Посипались рідкі краплі дощу (І. Нечуй-Левицький); Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. крапля — до оста́нньої кра́плі (ка́плі) кро́ві, зі сл. би́тися, боро́тися, захища́тися і т. ін. До кінця життя, поки живий. — Висловлюємо повну готовність стояти до останньої краплі крові за Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів (М. Фразеологічний словник української мови
  8. крапля — КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НА розм., ЦЯ́ТКА розм., КА́ПКА діал., КАПЛИ́НА діал., КРО́ПЛЯ діал., РОСИ́НКА рідко. Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла. Словник синонімів української мови
  9. крапля — Ка́пля і кра́пля, -плі, -плею; к(р)а́плі, к(р)а́пель кра́пля, -плі, -плею; кра́плі, -пель Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. крапля — КРА́ПЛЯ, і, ж. 1. Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. Посипались рідкі краплі дощу (Н.-Лев., II, 1956, 390); Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  11. крапля — Крапля, -лі ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137. Словник української мови Грінченка