крапля

КРА́ПЛЯ, і, ж.

1. Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку.

Посипались рідкі краплі дощу (Н.-Лев., II, 1956, 390);

Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові (Кобр., Вибр., 1954, 169);

Хвиля розбивалася об камінь і дохлюпувала до наших підошов солоні краплі (Ю. Янов., II, 1958, 51).

◊ До [оста́нньої] кра́плі — повністю, цілком; до останку.

Іван знов ніби висмоктав горілку до краплі (Н.-Лев., III, 1956, 352);

Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі (Мал., Запов. джерело, 1959, 106);

До оста́нньої кра́плі кро́ві боро́тися (би́тися і т. ін.) до останку, до останнього подиху боротися, битися тощо;

Кра́пля в кра́плю схо́жий на кого (пішо́в у кого і т. ін.) — те саме, що Як (мов і т. ін.) кра́пля (дві кра́плі) води́ поді́бний (схо́жий).

Обоє [діти], крапля в краплю, пішли в матір (Стельмах, II, 1962, 105);

Кра́пля в мо́рі (в рі́чці і т. ін.) мізерна, незначна частинка великого цілого; дріб’язок.

Сміються — і я сміюся, говорять, співають — я теж. Я крапля у річці й блищу на сонці так само, як ціла хвиля (Коцюб., II, 1955, 270);

Якщо З’являються час від часу поодинокі видання [бібліографії ], то це крапля в морі (Вітч., 4, 1964, 202);

Кра́пля по кра́плі — потроху, поступово.

У грудях, на самому дні, зерно по зерні, крапля по краплі, збирається сила (Коцюб., II, 1955, 131);

Як (мов і т. ін.) кра́пля (дві кра́плі) води́ поді́бний (схо́жий) див. вода́.

2. тільки одн., перев. чого, перен. Дуже мала кількість, частинка чого-небудь; трошки, дуже мало.

Земле, .. Сили, що в твоїй живе глибині. Краплю, щоб в бою сильніше стояти. Дай і мені (Фр., X, 1954, 12);

З жорстокого слова хтів [Рустем] видушити краплю надії (Коцюб., II, 1955, 158);

На самоті перед завісою невідомого сміливість з кожним кроком по краплі почала виціджуватись на росяну землю (Стельмах, II, 1962, 67).

◊ Ні (ані́, і) кра́плі — нітрохи, анітрохи, ніскільки.

Вони все-таки мають людські ідеї, добрі заміри і ні краплі крутійства (Л. Укр., V, 1956, 140).

3. тільки мн. Рідинні ліки, які для вживання відраховують такими частинками.

Я вигадав, що заслаба Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота (Коцюб., II, 1955, 364);

Довелося.. попросити доктора.., щоб дав Олені краплі для заспокоєння (Вільде, Сестри.., 1958, 477);

Валеріанові краплі.

4. діал. Крапка (у 1 знач.).

Матерія була убога, темненька, з червоними краплями (Н.-Лев., II, 1956, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крапля — (рідина у вигляді маленької кульки) капля, краплина. Словник синонімів Полюги
  2. крапля — кра́пля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. крапля — жм. капка, МЕД. капля; (чого) дрібка, дрібок, крихта, крихітка, крихтина; крапелька. Словник синонімів Караванського
  4. крапля — I дощинка, капка, капочка, крапелина, крапелинка, крапелинонька, крапелиночка, крапелюшечка, крапелюшка, крапелька, краплина, краплинка, краплинонька, краплиночка, росина, росинка, росиночка II див. мало Словник синонімів Вусика
  5. крапля — -і, ж. 1》 Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. До [останньої] краплі — повністю, цілком; до останку. 2》 тільки одн., перев. чого, перен. Дуже мала кількість, частинка чого-небудь; трошки, дуже мало. 3》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крапля — КРА́ПЛЯ, і, ж. 1. Маленька частинка якої-небудь рідини, схожа на кульку. Посипались рідкі краплі дощу (І. Нечуй-Левицький); Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. крапля — Дай хоч краплину, а то бігме загину. Про налогового пняка. Добро п'яници крапля. Ліпша мала користь, як ніяка. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. крапля — до оста́нньої кра́плі (ка́плі) кро́ві, зі сл. би́тися, боро́тися, захища́тися і т. ін. До кінця життя, поки живий. — Висловлюємо повну готовність стояти до останньої краплі крові за Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів (М. Фразеологічний словник української мови
  9. крапля — КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НА розм., ЦЯ́ТКА розм., КА́ПКА діал., КАПЛИ́НА діал., КРО́ПЛЯ діал., РОСИ́НКА рідко. Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла. Словник синонімів української мови
  10. крапля — Ка́пля і кра́пля, -плі, -плею; к(р)а́плі, к(р)а́пель кра́пля, -плі, -плею; кра́плі, -пель Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. крапля — Крапля, -лі ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137. Словник української мови Грінченка