1. Приповідки або українсько-народня філософія

купити

Купив би й село, та грошей голо.

Хотів би багато купити, але не має грошей.

Купив дід бабі капці — короткі були, то й встав пальці.

Жарт про мале взуття.

Купив Хома хорта, а Ярема чорта.

Один має спокійне життя, а інший — клопоти.

Купив хрону до лимону.

Купив непотрібну річ.

Купило — притупило.

Нема за що купити.

Купить чи не купить, а торгувати можна.

Навіть якщо купівля не відбудеться, то поторгуватися все рівно можна.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купити — купи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. купити — див. купувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купити — КУПИ́ТИ див. купува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. купити — купи́ти 1. купити ◊ <�за> що купи́ла, <�за> то продаю́ що чула, те й переказую (Франко) (м, ср, ст) ◊ купи́ти з ма́ски → маска ◊ на паску́ купи́ти → пасок 2. вул. обманути, ошукати (ср, ст)|| = виківати 3. вул. украсти (ст)|| = ґрайфнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. купити — Лю, -пиш, док. 1. Обманути когось. Ну що, купили тебе такою дурничкою! 2. Підкупити когось. Купити комісію. Словник сучасного українського сленгу
  6. купити — ку́пить і прода́сть, зі словоспол. таки́й, що.Підступний, ненадійний, лицемірний. Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний). купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́. Фразеологічний словник української мови
  7. купити — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. купити — Купи́ти, куплю́, ку́пиш, ку́пить, ку́плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. купити — КУПИ́ТИ див. купува́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. купити — Купити см. купувати. Словник української мови Грінченка