купувати

Виділи очі, що купували, тепер хоч і повилізайте.

Купивши лиху річ, шкода жаліти.

Добрий товар скоро продається.

На добрий товар є все покупці.

За три купив, а за два продав, аби гандель не стояв.

Нарікання купця на лихий торг.

За чужую кривавицю купив в церкву плащеницю.

За зрабовані гроші купив до церкви святу річ, щоб люди величали.

Купивби — та купило притупило.

Радби купити, та нема за що.

Купив козак Олені, заушниці зелені, тай почепив на вуха, яка гарна псяюха.

Глум з дівчини, чи жінки, легкої слави.

Купити — не купити, а торгувати вільно.

Не кожен торг кінчається купівлею.

Не кожен купує, що торгує.

Торгувати вільно кожному.

Не купуй кота в мішку.

Не купуй нічого не оглянувши.

Не купив батько шапки, хай вуха мерзнуть.

Іронія, коли хто терпить, щоб тим комусь докорити.

Хто купує, мусить мати сто очей, а хто продає, тільки одне.

Щоб не ошукатися на товарі, треба добре його оглянути.

Що куповане, те недароване.

Добуте працею.

Як зле купиш, то запізно очі пролупиш.

Оглядай заки купиш що, бо опісля грошей тобі не звернуть.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купувати — купувати – купляти Дієслова недоконаного виду, що називають ту саму дію. Але якщо від першого з них можна утворити доконаний вид (купити), то від другого – ні. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. купувати — купува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. купувати — Купляти, кн. придбавати, набувати; (одяг до свят) справляти; (матерію) набирати; (кого) підкуповувати, підплачувати кому; ЖРҐ. дурити. Словник синонімів Караванського
  4. купувати — -ую, -уєш, недок., купити, куплю, купиш; мн. куплять; док., перех. 1》 Придбати за гроші. 2》 перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабаром; підкуповувати. || Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. 3》 перен., фам. Обдурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. купувати — КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., кого, що. 1. Придбавати за гроші. Гей, Iвашку, поспiшай гривуна [коня] купувати, бо перехоплять (В. Словник української мови у 20 томах
  6. купувати — ви́трішки купува́ти, зневажл. Роздивлятися на щось без мети, нічого не роблячи. Іде на ярмарок витрішки купувати (Укр.. присл..); — Навіщо нам туди йти? Витрішки купувати я не хочу. Іди сам (В. Кучер). ви́трішків купува́ти. Фразеологічний словник української мови
  7. купувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. купувати — Купува́ти, купу́ю, -пу́єш купува́ти, купу́ю, -пу́єш; купу́й, купу́ймо, -пу́йте; купува́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. купувати — КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., перех. 1. Придбавати за гроші. Ще в школі. Таки в учителя-дяка Гарненько вкраду п’ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. купувати — Купува́ти, -пую, -єш сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Макс. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. Мет. 13. І хліба ні за ща купити. МВ. купувати молоду. Словник української мови Грінченка