1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

купувати

купувати – купляти

Дієслова недоконаного виду, що називають ту саму дію.

Але якщо від першого з них можна утворити доконаний вид (купити), то від другого – ні. Купувати широко вживають: “Продай, милий, сиві бички, купи мені черевички” (з пісні); витрішки купувати, кота в мішку купувати, за що купив, за те й продав. Слово купляти, ймовірно, пов’язане з російським іменником купля (український купівля). Отже, купувати – купити та всі форми від них (купував, купую, купуватиму, купуй, купуючи, купив, купивши) нормативні. А ось купляти й форми від нього (купляю, купляв, куплятиму) СУМ та Російсько-український словник подають з ремарками рідковживане, розмовне. Так і треба його трактувати.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купувати — купува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. купувати — Купляти, кн. придбавати, набувати; (одяг до свят) справляти; (матерію) набирати; (кого) підкуповувати, підплачувати кому; ЖРҐ. дурити. Словник синонімів Караванського
  3. купувати — -ую, -уєш, недок., купити, куплю, купиш; мн. куплять; док., перех. 1》 Придбати за гроші. 2》 перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабаром; підкуповувати. || Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. 3》 перен., фам. Обдурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. купувати — КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., кого, що. 1. Придбавати за гроші. Гей, Iвашку, поспiшай гривуна [коня] купувати, бо перехоплять (В. Словник української мови у 20 томах
  5. купувати — Виділи очі, що купували, тепер хоч і повилізайте. Купивши лиху річ, шкода жаліти. Добрий товар скоро продається. На добрий товар є все покупці. За три купив, а за два продав, аби гандель не стояв. Нарікання купця на лихий торг. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. купувати — ви́трішки купува́ти, зневажл. Роздивлятися на щось без мети, нічого не роблячи. Іде на ярмарок витрішки купувати (Укр.. присл..); — Навіщо нам туди йти? Витрішки купувати я не хочу. Іди сам (В. Кучер). ви́трішків купува́ти. Фразеологічний словник української мови
  7. купувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. купувати — Купува́ти, купу́ю, -пу́єш купува́ти, купу́ю, -пу́єш; купу́й, купу́ймо, -пу́йте; купува́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. купувати — КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., перех. 1. Придбавати за гроші. Ще в школі. Таки в учителя-дяка Гарненько вкраду п’ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. купувати — Купува́ти, -пую, -єш сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Макс. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. Мет. 13. І хліба ні за ща купити. МВ. купувати молоду. Словник української мови Грінченка