купувати

КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., кого, що.

1. Придбавати за гроші.

Гей, Iвашку, поспiшай гривуна [коня] купувати, бо перехоплять (В. Винниченко);

Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (С. Чорнобривець);

Тепер мерщiй купувати корову та бiгом додому (М. Вінграновський);

В учителя-дяка Гарненько вкраду п'ятака – .. та й куплю Паперу аркуш (Т. Шевченко);

Отримавши свій перший гонорар, актор насамперед купив новий мотоцикл (А. Кокотюха).

2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати.

Золото купує душі, залізо охороняє життя (Ю. Мушкетик);

Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (М. Старицький);

Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв – І зумів твоє серце купити (С. Голованівський);

// чим. Виклика́ти прихильність якими-небудь діями, поведінкою, словами і т. ін.

[Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (І. Кочерга);

– Я не думав вас купувати таким словом і в такий час (О. Довженко);

Купувала його любов, як тільки могла (Є. Гуцало).

3. на чому і без дод., перен., фам. Обдурювати.

– Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші .. Ходімо. – Купуєш?.. – Та як же інакше? – запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (І. Микитенко);

Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: – Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (О. Гончар).

◇ (1) За що купи́в, за те [й] прода́в, фам. – про передачу почутого без доповнення, коментарів і т. ін.

І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. – Брехня усе це, – відрубав різко. – За що купив, за те й продав, – зауважив Дригожила (Г. Коцюба);

Можете не питати мене про значення половини слів з попереднього абзацу, за що купив, за те продав (А. Санченко);

(2) Купува́ти / купи́ти (роздобу́тися) за три о́гля́ди, жарт. – красти.

Деякі штучки є дуже дорогі – кожну з них колись я за три огляди купував (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Тут посел [посол] аж ось вернувся, На кобилу роздобувся, І не набір, не за гроші, За огляди три хороші (І. Манжура);

(3) Ку́пить і прода́сть, зі словоспол. такий, що – підступний, ненадійний, лицемірний.

Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний);

(4) Купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́ – діставати у власність невідомо що, не бачачи й не знаючи його суті, властивостей і т. ін.

[Шрамек:] Кожний, хто чує її гру.., каже: панно Шрамек, ви своєю скрипкою королів покорите .. Ходив я до імпресаріїв, але ця наволоч тільки посміхається... Ми не дурні кота в мішку купувати, – відповіли мені (Я. Галан);

Увіп'ялася поглядом у власне майно – чи файного кота в мішку купила? – серце впало (Люко Дашвар);

Виявляється, що книжка оформлена без смаку. От і виходить: купили, як то кажуть, кота в мішку (з газ.);

Продава́ти (купува́ти, справля́ти, лови́ти) ви́трішки див. продава́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купувати — купувати – купляти Дієслова недоконаного виду, що називають ту саму дію. Але якщо від першого з них можна утворити доконаний вид (купити), то від другого – ні. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. купувати — купува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. купувати — Купляти, кн. придбавати, набувати; (одяг до свят) справляти; (матерію) набирати; (кого) підкуповувати, підплачувати кому; ЖРҐ. дурити. Словник синонімів Караванського
  4. купувати — -ую, -уєш, недок., купити, куплю, купиш; мн. куплять; док., перех. 1》 Придбати за гроші. 2》 перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабаром; підкуповувати. || Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. 3》 перен., фам. Обдурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. купувати — Виділи очі, що купували, тепер хоч і повилізайте. Купивши лиху річ, шкода жаліти. Добрий товар скоро продається. На добрий товар є все покупці. За три купив, а за два продав, аби гандель не стояв. Нарікання купця на лихий торг. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. купувати — ви́трішки купува́ти, зневажл. Роздивлятися на щось без мети, нічого не роблячи. Іде на ярмарок витрішки купувати (Укр.. присл..); — Навіщо нам туди йти? Витрішки купувати я не хочу. Іди сам (В. Кучер). ви́трішків купува́ти. Фразеологічний словник української мови
  7. купувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. купувати — Купува́ти, купу́ю, -пу́єш купува́ти, купу́ю, -пу́єш; купу́й, купу́ймо, -пу́йте; купува́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. купувати — КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., перех. 1. Придбавати за гроші. Ще в школі. Таки в учителя-дяка Гарненько вкраду п’ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. купувати — Купува́ти, -пую, -єш сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Макс. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. Мет. 13. І хліба ні за ща купити. МВ. купувати молоду. Словник української мови Грінченка