1. Приповідки або українсько-народня філософія

курець

Бог знає чий вік, хай закурить чоловік.

Хто знає, як довго прийдеться жити, а закуривши, чоловік не журиться.

Добрий курець має: люльку, кресало і тютюнець.

Має все, що йому потрібне до курення. Давно, коли ще не було сірників, то кресалом викрешували огонь та запалювали гупку, а від гупки люльку.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курець — куре́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. курець — -рця, ч. і ж. Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курець — КУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Той, хто курить (див. кури́ти¹ 1), має звичку курити. Брати тим часом устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб хвильово перетворити її на елегантну курильню, де приготовано все, що розвеселяє серце пристрасного курця (І. Словник української мови у 20 томах
  4. курець — Куре́ць, -рця́, -рце́ві, -цю́! курці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. курець — КУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. і ж. Той, хто курить ( див. кури́ти¹ 1), має звичку курити. Брати тим часом устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб хвильово перетворити її на елегантну курильню, де приготовано все... Словник української мови в 11 томах
  6. курець — Курець, -рця́ м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане! Рудч. Ск. II. 203. Словник української мови Грінченка