кури

Біда тій курці жити, що на ній учать яструба ловити.

Гірко тому, хто ціле своє життя в непевності та страсі.

Вдалося, як сліпій курці зерно.

Дуже пощастило і то зовсім несподівано.

Голодній курці зерно на думці.

Все думає про своє лихо.

Де кури чубаті, там жінки пискаті.

Жартують із жінок, що у них чубаті кури.

З курми спати лягай, з курми й уставай.

Господарський розклад часу, щоб ранком братися до роботи.

І чорна курка біле яйце несе.

І лихий може зробити добро.

Коли не ведеться, то і курка не несеться.

Коли не щастить, то нічого й не порадиш.

Курка кричить кудкудак, знесла яйце, як кулак.

Про хвалька, нічим хвалитися.

На те курка гребе, аби щось вигребла.

На те працюємо, щоб хосен мати.

На Юрка сховається в житі курка.

На Юрія озиме жито вже так за високе, що курка сховається. Юрія 6-го травня.

Нема як то ми, лягаємо з курми.

Хвалився господар, що скоро звечора лягав спати.

Сліпій курці, все просо на думці.

Все думає про своє лихо.

Це тая Солоха, що кури полоха.

Так хлопці дразнять дівчину скупої вроди. Солоха — Соломея.

Ще перші кури не піяли.

Дуже рано, що лиш північ минула.

Ще треті півні не співали.

Ще перед досвідком. Півні піють тричі через ніч.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кури — ку́ри множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. кури — -ей, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. || М'ясо цих птахів; курятина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кури — КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (М. Коцюбинський); – Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (А. Словник української мови у 20 томах
  4. кури — Ку́ри, куре́й, ку́рям, курми́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кури — КУ́РИ, е́й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. кури — Кури, -рей мн. отъ кур и кура. Словник української мови Грінченка